статті
Акушерське насильство: погляд медиків
Ще у 2017 році, коли я тільки почала займатися темою порушення прав жінок під час вагітності й пологів, я зрозуміла, що представники медичної спільноти мають дуже різні позиції щодо цього питання. Одні визнавали проблему і навіть зазначали, що самі відчули на собі її вплив, інші ж абсолютно заперечували її існування і просто вибухали, коли чули вислів «акушерське насильство». Це при тому, що таке визначення є міжнародним, його використовують правозахисні організації вже не перше десятиліття. Саме з моменту усвідомлення цих розбіжностей почався пошук відповіді на питання: як же називати це явище, щоб медична спільнота його визнала? І чи в самій лише назві проблема?
Коли до моїх рук потрапила монографія акушера-гінеколога Радзинського В. Є. «Акушерська агресія», я була відверто здивована. Ця книга — досить критичний погляд на систему пологової допомоги та її недоліки. Саме в цій книзі я зустріла поняття «ятрогенні медичні втручання», тобто непотрібні чи недостатньо обґрунтовані. Саме їх автор вважав акушерською агресією, а ще згадував про недостатній психоемоційний підхід у роботі медичного персоналу.
Я припускаю, що не всі акушери-гінекологи знайомі з цією монографією, але саме її існування обнадіювало.
Я припускаю, що не всі акушери-гінекологи знайомі з цією монографією, але саме її існування обнадіювало.
І знову я побачила, що стосовно визначення «акушерська агресія» та наведених прикладів позиція медичної спільноти неоднорідна, навіть у формулюванні їхнього колеги та визнаного фахівця.
2018 рік. Ми з колегами з ГО «Природні Права Україна» перекладаємо дуже цікаву англомовну статтю з «Міжнародного журналу гінекології та акушерства». Її назва — «Глобальна епідемія насильства і неповаги під час пологів: історія, докази, інтервенції та ініціатива Міжнародної федерації акушерства і гінекології (МФАГ — FIGO) “Лікарня, доброзичлива до матері та дитини”». У цьому тексті я вперше зустріла більш дипломатичне визначення акушерського насильства — «зневажливий/насильницький (аб’юзивний) догляд при пологах у медичних закладах». Зазначається, що такі дії «призводять до реального погіршення якості наданої допомоги або змушують жінок сприймати допомогу як неякісну (привіт, скарги та судові позови!), прямо або опосередковано пов'язані з несприятливими наслідками для матерів і новонароджених (агов, погіршення статистики здоров’я і життя матерів та новонароджених!)».
У статті, зокрема, наводяться результати досліджень у Домініканській республіці, коли неналежний догляд при пологах був визнаний причиною материнських смертей, яким можна було запобігти. Кількарічна робота з документування випадків акушерського насильства була проведена дослідниками та представлена у звіті для USAID за проєктом «Трансформуючи дослідження в дії» у 2010 році. Викладена авторами типологія лягла в основу переліку прав жінок під час пологів, запропонованого міжнародною правозахисною організацією «Альянс білої стрічки».
2018 рік. Ми з колегами з ГО «Природні Права Україна» перекладаємо дуже цікаву англомовну статтю з «Міжнародного журналу гінекології та акушерства». Її назва — «Глобальна епідемія насильства і неповаги під час пологів: історія, докази, інтервенції та ініціатива Міжнародної федерації акушерства і гінекології (МФАГ — FIGO) “Лікарня, доброзичлива до матері та дитини”». У цьому тексті я вперше зустріла більш дипломатичне визначення акушерського насильства — «зневажливий/насильницький (аб’юзивний) догляд при пологах у медичних закладах». Зазначається, що такі дії «призводять до реального погіршення якості наданої допомоги або змушують жінок сприймати допомогу як неякісну (привіт, скарги та судові позови!), прямо або опосередковано пов'язані з несприятливими наслідками для матерів і новонароджених (агов, погіршення статистики здоров’я і життя матерів та новонароджених!)».
У статті, зокрема, наводяться результати досліджень у Домініканській республіці, коли неналежний догляд при пологах був визнаний причиною материнських смертей, яким можна було запобігти. Кількарічна робота з документування випадків акушерського насильства була проведена дослідниками та представлена у звіті для USAID за проєктом «Трансформуючи дослідження в дії» у 2010 році. Викладена авторами типологія лягла в основу переліку прав жінок під час пологів, запропонованого міжнародною правозахисною організацією «Альянс білої стрічки».
У статті зазначається, що проблема багатоскладова, і для її вирішення повинні залучатися всі зацікавлені групи, пов'язані з материнським здоров'ям. Необхідна взаємодія між міністерствами охорони здоров'я, освіти, фінансів та гендерної політики. Крім того, всі професійні асоціації, урядові, неурядові та неформальні організації, а також члени спільнот і родин можуть об'єднатися і працювати спільно. Мета цієї співпраці — справжні «лікарні, дружні до матері та дитини». Одним словом, стаття дуже інформативна: не лише про проблему, а й про рішення. Як на мене, це майже дорожня мапа змін у системі пологової допомоги. Ви можете почитати її в оригіналі або у перекладі ГО «Природні Права Україна». І показати знайомим медикам.
Що ж, з назвою трохи розібрались. А що зі змістом?
З цим значно складніше. Як дізнатись, що насправді відбувається під час пологів у пологових будинках? Розповідати про це співробітники медичних закладів навряд чи будуть. Та й не вважають вони здебільшого, що є якісь проблеми у наданні пологової допомоги, бо тривалий час для багатьох поколінь акушерів-гінекологів показником вдалих пологів було лише визначення «усі вижили».
Нові аргументи з’явилися, коли Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) видала у 2015 році свої рекомендації.
З цим значно складніше. Як дізнатись, що насправді відбувається під час пологів у пологових будинках? Розповідати про це співробітники медичних закладів навряд чи будуть. Та й не вважають вони здебільшого, що є якісь проблеми у наданні пологової допомоги, бо тривалий час для багатьох поколінь акушерів-гінекологів показником вдалих пологів було лише визначення «усі вижили».
Нові аргументи з’явилися, коли Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) видала у 2015 році свої рекомендації.
А саме: позитивний досвід жінки в пологах та жінкоцентрований підхід визнаються важливими, а дотримання прав людини жінки, що народжує, є їхньою невіддільною складовою.
Але повернемось до подій у пологових залах. Як показали дослідження у кількох країнах, опитування жінок, коли вони ще перебувають у медичному закладі після пологів, є майже не інформативними: жінки бояться нанесення медичним персоналом шкоди їм чи їхнім дітям, тому переважно мовчать про негатив. Їхні відгуки стають відвертішими, коли вони повертаються додому та почувають себе в безпеці.
Щоб з’ясувати, яким насправді є досвід українських жінок під час пологів у медичних закладах, ГО «Природні Права Україна» провели опитування жінок: перше — у 2015 році, у якому взяли участь понад 3500 респонденток, друге — у 2019, до якого долучились більш як 7500 жінок. У результаті виявилось, що в Україні широка палітра порушень прав жінок під час пологів — порушення принципу інформованої згоди (неінформування породіль про медичні втручання або їх проведення без їхньої згоди чи всупереч відмові), порушення приватності та конфіденційності, заборонений тиск на живіт, психологічний тиск тощо. Обговорення дослідження з акушерами-гінекологами з різних регіонів іноді закінчувались все тим же обуренням, проте дедалі частіше вони зустрічали його результати мовчазною згодою.
А кілька тижнів тому сталась цікава подія. Мені написала моя вагітна знайома, що обирає зараз пологовий будинок для майбутніх пологів: «Я була на зустрічі з лікарями приватних лікарень. Ти уявляєш, вони посилаються на ваші дослідження!». Це було неймовірно приємно, що зміни можливі й вони відбуваються. Хай потроху, маленькими кроками, але в правильному напрямку — до світу, вільного від акушерського насильства, де кожна жінка зможе проживати свою вагітність та народжувати так, як вона вирішила, відчуваючи при цьому повагу до себе та свого вибору, а також підтримку та допомогу в разі необхідності.
Євгенія Кубах, експертка кампанії «Разом - за безпечні пологи!»
Але повернемось до подій у пологових залах. Як показали дослідження у кількох країнах, опитування жінок, коли вони ще перебувають у медичному закладі після пологів, є майже не інформативними: жінки бояться нанесення медичним персоналом шкоди їм чи їхнім дітям, тому переважно мовчать про негатив. Їхні відгуки стають відвертішими, коли вони повертаються додому та почувають себе в безпеці.
Щоб з’ясувати, яким насправді є досвід українських жінок під час пологів у медичних закладах, ГО «Природні Права Україна» провели опитування жінок: перше — у 2015 році, у якому взяли участь понад 3500 респонденток, друге — у 2019, до якого долучились більш як 7500 жінок. У результаті виявилось, що в Україні широка палітра порушень прав жінок під час пологів — порушення принципу інформованої згоди (неінформування породіль про медичні втручання або їх проведення без їхньої згоди чи всупереч відмові), порушення приватності та конфіденційності, заборонений тиск на живіт, психологічний тиск тощо. Обговорення дослідження з акушерами-гінекологами з різних регіонів іноді закінчувались все тим же обуренням, проте дедалі частіше вони зустрічали його результати мовчазною згодою.
А кілька тижнів тому сталась цікава подія. Мені написала моя вагітна знайома, що обирає зараз пологовий будинок для майбутніх пологів: «Я була на зустрічі з лікарями приватних лікарень. Ти уявляєш, вони посилаються на ваші дослідження!». Це було неймовірно приємно, що зміни можливі й вони відбуваються. Хай потроху, маленькими кроками, але в правильному напрямку — до світу, вільного від акушерського насильства, де кожна жінка зможе проживати свою вагітність та народжувати так, як вона вирішила, відчуваючи при цьому повагу до себе та свого вибору, а також підтримку та допомогу в разі необхідності.
Євгенія Кубах, експертка кампанії «Разом - за безпечні пологи!»
Поділитись у Facebook: