mobile-menu
статті

Як у пологовому відстояти право на грудне вигодовування?

Уже з першим криком, одразу після народження, немовля мають викласти на груди матері або в окремих ситуаціях — батька в тривалий контакт шкіра до шкіри, для забезпечення теплового ланцюжка. Цей перший тілесний контакт запобігає втратам тепла у новонародженої дитини і важливий для її адаптації. Контакт шкіра до шкіри забезпечує немовля знайомою та безпечною флорою, яка життєво необхідна для формування мікробіому дитини (тобто сукупності мікроорганізмів, що живуть усередині та на поверхні тіла) і сприяє налагодженню грудного вигодовування (далі — ГВ, - прим. ред.).
У протоколах щодо ведення пологів в Україні детально прописані кроки теплового ланцюжка. Також жінці після пологів мають розповісти про грудне вигодовування та показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. А втім, далеко не в усіх пологових будинках матерям та батькам розказують і допомагають. Оксана, Тетяна та Ірина народжували в Україні за останні 5 років. Матері розповідають, що проблеми зі збереженням теплового ланцюжка і налагодженням грудного вигодовування у пологових будинках залишаються загостреними. 
«Коли я народила, мені виклали дитину на груди всього лише на кілька хвилин: таке враження, що для галочки. Потім дитину забрали, і я не знала чому».
Оксана Т.

«Я налаштовувалася, що буду після пологів годувати маля грудьми. Та чомусь неонатологиня при кожному візиті «тулила» нам суміш. Згодом я побачила, що у своїх же постах ця лікарка вихваляється, як рятує жінкам грудне вигодовування. Було прикро таке читати».
Тетяна П.

«Можна назвати садизмом те, що робила акушерка після пологів з моїми грудьми, аби дитина взяла їх, — то було досить неприємно».
Ірина П. 

Уявлення про ситуацію з дотриманням прав людини під час пологів дають результати анкетного опитування ГО «Природні Права Україна», проведеного впродовж 2018–2019 років. Респондентів/-ок, зокрема, запитали про контакт «шкіра до шкіри» та дотримання теплового ланцюжка. Так, 51% новонароджених після перетину пуповини забрали оглянути на сповивальний столик, а ще 2% дітей забрали від матері взагалі без поважних причин. І лише 32% дітей оглядалися зі збереженням контакту «шкіра до шкіри». Після первинного огляду контакт «шкіра до шкіри», протягом перших 2 годин життя, був збережений для немовлят 51% опитаних жінок. З них 38% — контакт забезпечувався з матір’ю, а 13% — із чоловіком або іншими родичами.
Вікторія Нестерова, IBCLC (міжнародно сертифікована консультантка з грудного вигодовування) та завідувачка відділу з ГВ у клініці ISIDA розповідає, що на успішність ГВ насамперед впливає саме практика організації пологів. У Протоколі медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною прописано, що безперервний контакт «шкіра до шкіри» має тривати 2 години: «Більшість дітей спонтанно присмоктуються до грудей в інтервалі між 50 хв до 1,5 год після пологів. 

Вікторія Нестерова
Прописана тривалість обов'язкового контакту дає час мамі з дитиною адаптуватися. Малюк отримує можливість «увімкнути» запрограмовану поведінку пошуку та присмоктування до грудей. Переривання контакту може ускладнити початок грудного вигодовування. Первинна оцінка здоров'я дитини відбувається, коли малюк знаходиться в шкірному контакті з матір’ю. Якщо все ж втручання знадобилося, і мамі чи дитині потрібна медична допомога, то дитину після медичних маніпуляцій мають повернути назад до контакту «шкіра до шкіри». У випадку кесаревого розтину так само має зберігатися тепловий ланцюжок, для цього можуть залучати партнера. За протоколами вимірювання зросту, зважування та одягання немовляти мають відкластися на ці 2 години після пологів», — наголошує Вікторія Нестерова.  
З першим прикладанням немовля отримує молозиво. І воно — неоціненне, пояснює консультантка з ГВ Альона Сова: «Дитина отримує калорійну, в’язку рідину з мінімальним вмістом води та жиру, що сприяє дозріванню нирок та шлунково-кишкового тракту малюка, очищенню кишківника і знижує рівень білірубіну. А ще молозиво багате на білки, антитіла, фактори росту, протиінфекційні фактори та інші життєво необхідні компоненти, які не лише живлять і захищають, а навчають «клітини» виконувати свої функції». 

Альона Сова
Альона Сова підкреслює, що перше прикладання немовля в пологовій залі важливе і для матері. Бо в момент першої стимуляції грудей організм жінки отримує сигнал про народження дитини: «Відповідно запускається процес початку лактації, активніше та ефективніше скорочується матка для народження плаценти — завершення третього етапу пологів».

Чому ж попри важливість збереження теплового ланцюжка для налагодження грудного вигодовування, досвід матерів та батьків після пологів — не завжди позитивний?

На думку Вікторії Нестерової, причин декілька: «Підтримка грудного вигодовування - це загальна справа і потребує системних дій. Проблемою є неоднорідна якість знань та навичок персоналу. Також - недостатнє впровадження доказових практик на рівні закладу. Є пологові будинки, де всі кроки теплового ланцюжка давно впроваджено, він став рутиною, де дотримуються сучасних доказових світових практик підтримки ГВ, принципів «Лікарня, доброзичлива до дитини». Дуже радісно чути на консультації від матерів, які розповідають про свої пологи: «Так, звичайно, лежав на мені перші дві години». Але, на жаль, не завжди ці практики є усталеними. Інколи персонал діє відповідно до власних ідей щодо ГВ та звичних, але давно застарілих практик».
Тому найперше важливо, щоб керівництво пологових будинків ініціювало постійне навчання свого персоналу в сфері сучасних перинатальних технологій та підтримки ГВ. А систематичний моніторинг стану справ з боку МОЗ та громадських організацій дозволить аналізувати стан з дотримання права на грудне вигодовування.
Іншою проблемою є невміння комунікувати, відсутність емпатії, вигорання персоналу. Потрібно не просто знати, як правильно, а ще й вміти донести інформацію до матерів. 

На жаль, буває, потрібне і догодовування, і інші втручання. Ось тут критично важливі емпатія та навички комунікації.
Акушерка жіночої консультації, консультантка з грудного вигодовування Маріана Владимирцова вважає, що починати просвітницьку роботу щодо грудного вигодовування серед медперсоналу треба ще на етапі навчання, у медичних коледжах та університетах. «Навчаючись у медколеджі, я стикнулася з тим, що на грудне вигодовування відводять менше 45 хв. Більшість медпрацівників не годували грудьми самі та не мають зацікавленості допомагати матерям налагоджувати ГВ. Додаткове навчання потребує коштів та часу, але, на жаль, не всі медпрацівники прагнуть нарощувати свої компетенції через різні причини. 

Маріана Владимирцова
Практично ніхто не знає, що на сайті ВООЗ є докладні рекомендації з допомоги годуючим матерям, та як зарадити в тих чи інших питаннях. Підтримка медперсоналу жінки може бути ефективною навіть у теплому слові: «ти добре справляєшся», «давай подивимося, чим можна зарадити твоєму хвилюванню». — Розповідає Маріана Владимирцова. 

Звичайно, для матерів корисним буде дізнатися більше про ГВ, про свої права ще на етапі вагітності. «Якщо породілля і партнери чи партнерки у пологах приходять підготовленими, обізнаними, знають про свої права, знають про тепловий ланцюжок, перше прикладання, запитують, якщо щось незрозуміло, то це допомагає підтримувати хороші практики в пологових». - Коментує завідувачка відділу з ГВ у клініці ISIDA  Вікторія Нестерова. 
Ситуація з пандемією коронавірусу негативно вплинула на налагодження грудного вигодовування. Вікторія Нестерова зауважує, що обмеження перебування партнерів/-ок з породіллею часто призводить до ускладнення пологів, а як наслідок — до проблем з налагодженням ГВ. «Доводилося стикатися з історіями жінок, яких при легкому перебігу коронавірусної інфекції розділяли з новонародженим з моменту народження до виписки. У той час, як ВООЗ рекомендує, при дотриманні респіраторної гігієни та гігієни рук, прикладати дитину до грудей, і не розділяти породіллю з новонародженим. Якщо все ж жінка розділена з дитиною з будь-яких причин, її потрібно навчити зціджувати молозиво і молоко, щоб вона могла підтримувати ГВ».  

Натомість за найменшої проблеми з налагодженням грудного вигодовування, уже на ранніх етапах матерям та батькам пропонують суміш як «рішення усіх проблем». Консультантка з ГВ Альона Сова з власного досвіду розповідає, що час від часу доводиться пояснювати, чому суміш — не вихід. «Суміш — це ліки! Як і кожен медичний препарат, вживання суміші має побічні дії і його мали б призначати згідно з показаннями. Навіть одноразове догодовування формулою несе в собі ризик для здоров’я дитини та грудного вигодовування в цілому. Показанням для повного переведення на штучне вигодовування з боку дитини є рідкісні вроджені порушення метаболізму, які діагностуються в перші дні життя немовляти, а з боку матері — це ВІЛ або психологічний стан жінки, який загрожує життю немовляти. Якщо є потреба в догодовуванні, тоді спочатку це зціджене мамине грудне молоко, донорське грудне молоко, а вже потім суміш. Та, на жаль, цим «ланцюжком пріоритетів» нехтують».
«Буває, сам медперсонал, переживаючи за жінку, пропонує догодовувати дитину сумішшю, — додає Вікторія Нестерова: — Але спирається на причини, які не є показаннями для догодовування. Наприклад, коли здорова активна дитина багато смокче і часто просить груди протягом декількох годин.

У новонароджених є така особливість — вони їдять серіями. Тобто дитина може посмоктати, самостійно відпустити груди, а ще через 15 хв — попросити ще раз. Для малюків також дуже характерна підвищена активність на другу ніч після народження. Якщо з дитиною все добре, втрата ваги та інші показники в межах норми, це ніяк не є показанням для догодовування. Перегодована дитина може зригувати суміш, занадто довго спати, менше стимулювати груди та відповідно не підтримувати гормональний фон матері. Це збільшує ризик нагрубання грудей і в подальшому — недостатньої продукції молока», — пояснює експертка та зазначає, що у своїй практиці нерідко зустрічається зі страхом матерів щодо налагодження ГВ: «У нашій культурі на жінок стільки всього вішають: що вони мають бути зразковими матерями, зразу мати повні молока груди, дитина має бути тиха, спокійна. Будь-який неспокій чи плач — ознака недогодовування. Жінки відчувають себе апріорі винними. Особливо, коли чують, що, мовляв, «у тебе ж дитина голодна, догодовуй її!». Тому часто дитина отримує суміш не за медичними показаннями, а через чиюсь думку».

Невпевненість жінок у своїх силах та тиск оточення фіксує під час консультацій і Альона Сова: «Налагодити грудне вигодовування можна за різних обставин, навіть якщо тимчасово було повністю припинено прикладання до грудей (релактація), або й взагалі почати процес вироблення молока без народження дитини (індукована лактація — годування грудьми дитини, яку взяли під опіку). Головне — це налаштування жінки, пошук достовірної інформації та виконання відповідних рекомендацій спеціаліста з грудного вигодовування. А ще важливим пунктом є підтримка рідних у прагненнях мами годувати свою дитину грудним молоком».
Всі жінки заслуговують на повагу, отримання якісної допомоги з ГВ і уважне турботливе ставлення безвідносно до того, чи вони готувалися до пологів, чи проходили курси, читали книжки, чи знають щось про годування дитини, а чи вперше взяли живого справжнього малюка на руки. Проте, що ж робити, якщо ви зіткнулися з обмеженням свого права на грудне вигодовування? 
Співзасновниця ГО «Природні права Україна» і авторка інформаційного буклета кампанії «Разом — за безпечні пологи!» Євгенія Кубах радить у разі ненадання чи браку інформації про налагодження грудного вигодовування звертатися зі скаргою до головного лікаря медзакладу, департаментів охорони здоров’я, органів місцевої влади, МОЗ або ж зателефонувати на гарячу лінію НСЗУ: 16-77

Якщо вам зробили болісне «розціжування грудей», то ви можете відмовитися від таких послуг медичного персоналу. Натомість ви маєте право звернутися за допомогою до зовнішнього фахівця/-чині з грудного вигодовування або запросити фахівця/-чиню до пологового будинку. 

Матеріал підготувала
Ірина Сидоренко 

Кампанія «Разом - за безпечні пологи!» вдячна за консультації під час підготовки матеріалу Вікторії Нестеровій та Альоні Сові

Поділитись у Facebook: