статті
Пологи, як удома. Україна прямує до європейського акушерства
Часом в умовах війни ми змушені брати на себе інші ролі. Акушер-гінеколог Роман Ворона, який за своє професійне життя прийняв понад 5 тисяч пологів, за перші два місяці повномасштабної війни не був на жодних. Натомість у розгромлених та пограбованих російськими військами містах Київщини, він допомагав в аптеці, роздавав ліки, робив іншу волонтерську роботу.
Зараз Роман Ворона повертається до нормального життя і робить те, що найбільше любить і вміє — приймає пологи. А ще разом з українськими та закордонними колегами він почав роботу над новим амбітним завданням — створенням пологового центру в Ірпені — з метою реалізувати пілотний проєкт пологів, як удома, але з рівнем безпеки, як у медичному закладі.
Ми розпитали Романа Ворону про зміни, які принесла в його життя війна, та про те, як нашій країні відійти від радянських стандартів у акушерстві.
Зараз Роман Ворона повертається до нормального життя і робить те, що найбільше любить і вміє — приймає пологи. А ще разом з українськими та закордонними колегами він почав роботу над новим амбітним завданням — створенням пологового центру в Ірпені — з метою реалізувати пілотний проєкт пологів, як удома, але з рівнем безпеки, як у медичному закладі.
Ми розпитали Романа Ворону про зміни, які принесла в його життя війна, та про те, як нашій країні відійти від радянських стандартів у акушерстві.
Як змінилось Ваше професійне життя від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну?
Перші дні війни я був у Гостомелі. Потім вибрався звідти. Хотів щось робити й бути максимально корисним. Коли наші війська звільнили Ірпінь, я переїхав туди. У місцевій лікарні надавав допомогу всім, кому це було потрібно. Крім мене, працювали ще хірург, терапевт, а потім ще кілька лікарів приїхало. Я працював в аптеці, видавав ліки... Водночас знайшов дуже багато друзів у Ірпені, Бучі, Гостомелі. Знаєте, люди, яких зустрів: лікарі, військові — стали мені рідними за цей короткий проміжок часу. Зараз я вже приймаю пологи і в Києві, і в Ірпені.
Перші дні війни я був у Гостомелі. Потім вибрався звідти. Хотів щось робити й бути максимально корисним. Коли наші війська звільнили Ірпінь, я переїхав туди. У місцевій лікарні надавав допомогу всім, кому це було потрібно. Крім мене, працювали ще хірург, терапевт, а потім ще кілька лікарів приїхало. Я працював в аптеці, видавав ліки... Водночас знайшов дуже багато друзів у Ірпені, Бучі, Гостомелі. Знаєте, люди, яких зустрів: лікарі, військові — стали мені рідними за цей короткий проміжок часу. Зараз я вже приймаю пологи і в Києві, і в Ірпені.
Роман Ворона
Розкажіть, будь ласка, про проєкт, над яким зараз працюєте?
Війна підштовхнула нас заглибитися у європейське акушерство та відійти від радянських постулатів. Тому ми зараз готуємо масштабний проєкт, який має згодом розповсюдитися по всій країні. А саме: створення в Ірпені пологового центру, який стане базовим для народження дітей удома.
У світі працює триступенева модель надання акушерської допомоги під час пологів: пологові будинки, пологові центри, пологи вдома із сертифікованою акушером/-кою. В Україні два останні із цих рівнів відсутні. На базі пологового будинку Ірпеня ми створимо пологовий центр, який буде першим в Україні подібним закладом. Жінка зможе обрати, де народжувати: у центрі або вдома з акушером/-кою. Яким би не був вибір, пологи супроводжуватиме винятково сертифікований/-на акушер/-ка. Ідея також полягає в тому, що цей центр знаходитиметься недалеко від пологового будинку (в радіусі від 500 м до 1 км). Тож у разі потреби жінку та дитину швидко доправлять до лікарні, де нададуть невідкладну допомогу протягом лічених хвилин.
Звучить дуже революційно, як для України
Так. Але нам потрібна ще й сертифікація акушерів/-ок. Ми ведемо перемовини із поляками, які погоджуються брати на навчання наших акушерів/-ок. Після такого навчання, польські колеги видаватимуть сертифікати акушер(к)ам для ведення пологів — спочатку лише на базі новоствореного центру в Україні.
Також ми ще маємо провести консультації з Міністерством охорони здоров’я, з профільним комітетом ВРУ і місцевою владою.
Загалом, цей проєкт спрямований на реальну підтримку медсестринства та акушерства в Україні.
Війна підштовхнула нас заглибитися у європейське акушерство та відійти від радянських постулатів. Тому ми зараз готуємо масштабний проєкт, який має згодом розповсюдитися по всій країні. А саме: створення в Ірпені пологового центру, який стане базовим для народження дітей удома.
У світі працює триступенева модель надання акушерської допомоги під час пологів: пологові будинки, пологові центри, пологи вдома із сертифікованою акушером/-кою. В Україні два останні із цих рівнів відсутні. На базі пологового будинку Ірпеня ми створимо пологовий центр, який буде першим в Україні подібним закладом. Жінка зможе обрати, де народжувати: у центрі або вдома з акушером/-кою. Яким би не був вибір, пологи супроводжуватиме винятково сертифікований/-на акушер/-ка. Ідея також полягає в тому, що цей центр знаходитиметься недалеко від пологового будинку (в радіусі від 500 м до 1 км). Тож у разі потреби жінку та дитину швидко доправлять до лікарні, де нададуть невідкладну допомогу протягом лічених хвилин.
Звучить дуже революційно, як для України
Так. Але нам потрібна ще й сертифікація акушерів/-ок. Ми ведемо перемовини із поляками, які погоджуються брати на навчання наших акушерів/-ок. Після такого навчання, польські колеги видаватимуть сертифікати акушер(к)ам для ведення пологів — спочатку лише на базі новоствореного центру в Україні.
Також ми ще маємо провести консультації з Міністерством охорони здоров’я, з профільним комітетом ВРУ і місцевою владою.
Загалом, цей проєкт спрямований на реальну підтримку медсестринства та акушерства в Україні.
Чи дозволяє українське законодавство створити такий центр?
Законодавство забороняє надання медичної допомоги поза межами лікувального закладу. Отже, безпосередньо це не підлягає існуючому законодавству. Згодом ми можемо імплементувати цей проєкт на більшу територію. Зараз ми говоримо про маленький регіон з маленьким містом. Пройде пів року і ми зрозуміємо, чи готові. Тоді зможемо розширити це, до прикладу, на Київ і, можливо, на міста-сателіти.
Як прийшло розуміння, що потрібно реалізовувати саме проєкт, який розвиває акушерство і дозволяє народжувати вдома?
Це не пов’язано з воєнним станом і повномасштабною війною. Пологи можуть трапитись, до прикладу, в літаку чи на трасі в авто. Тому потрібне розуміння, що робити, яку допомогу надати жінці.
Для цього необхідно розробити коротенькі брошури, проспекти, як приймати пологи. Бо якщо поруч із жінкою у цей відповідальний момент опиниться не профільний лікар/-ка, він/вона може не згадати прочитане про пологи 20-30 років тому. А така інформація стала б помічною для будь-кого, хто опиниться поруч із жінкою.
Крім того, війна показала, що потрібно усі укриття забезпечити наборами для пологів. Це маленькі коробочки, які переважно містять гігієнічні засоби та необхідні медикаменти. Ми такі вже передали в Харків, Чернігів, Запоріжжя. Можливо, ці набори слід, як дефібрилятори, розмістити й у громадських місцях.
Законодавство забороняє надання медичної допомоги поза межами лікувального закладу. Отже, безпосередньо це не підлягає існуючому законодавству. Згодом ми можемо імплементувати цей проєкт на більшу територію. Зараз ми говоримо про маленький регіон з маленьким містом. Пройде пів року і ми зрозуміємо, чи готові. Тоді зможемо розширити це, до прикладу, на Київ і, можливо, на міста-сателіти.
Як прийшло розуміння, що потрібно реалізовувати саме проєкт, який розвиває акушерство і дозволяє народжувати вдома?
Це не пов’язано з воєнним станом і повномасштабною війною. Пологи можуть трапитись, до прикладу, в літаку чи на трасі в авто. Тому потрібне розуміння, що робити, яку допомогу надати жінці.
Для цього необхідно розробити коротенькі брошури, проспекти, як приймати пологи. Бо якщо поруч із жінкою у цей відповідальний момент опиниться не профільний лікар/-ка, він/вона може не згадати прочитане про пологи 20-30 років тому. А така інформація стала б помічною для будь-кого, хто опиниться поруч із жінкою.
Крім того, війна показала, що потрібно усі укриття забезпечити наборами для пологів. Це маленькі коробочки, які переважно містять гігієнічні засоби та необхідні медикаменти. Ми такі вже передали в Харків, Чернігів, Запоріжжя. Можливо, ці набори слід, як дефібрилятори, розмістити й у громадських місцях.
У чому, на вашу думку, основний виклик у питанні пологів поза медзакладом?
Основним викликом є незнання. Критично не вистачає елементарних знань з ведення пологів. Додається ще й людський фактор, тобто емоції, переживання і нерозуміння, що буде далі. І останнє — це відсутність елементарних засобів гігієни. Це вже виклик конкретно під час війни. Були історії про те, як жінок спускали у підвал народжувати, а там навіть не було елементарного, як-от достатньо води, щоб помити її та дитину.
Але дитина народиться у будь-якому разі. Тому пологи без зайвого втручання можливі — це природний процес. А якщо ще й при цьому буде присутня людина, яка знається на процесі пологів, то це ще й безпечно. І це змушує задуматись. Адже ми прямуємо до європейського акушерства, де пологи вдома та в пологовому центрі є надзвичайно розвинутими.
Основним викликом є незнання. Критично не вистачає елементарних знань з ведення пологів. Додається ще й людський фактор, тобто емоції, переживання і нерозуміння, що буде далі. І останнє — це відсутність елементарних засобів гігієни. Це вже виклик конкретно під час війни. Були історії про те, як жінок спускали у підвал народжувати, а там навіть не було елементарного, як-от достатньо води, щоб помити її та дитину.
Але дитина народиться у будь-якому разі. Тому пологи без зайвого втручання можливі — це природний процес. А якщо ще й при цьому буде присутня людина, яка знається на процесі пологів, то це ще й безпечно. І це змушує задуматись. Адже ми прямуємо до європейського акушерства, де пологи вдома та в пологовому центрі є надзвичайно розвинутими.
Як щодо фінансового питання.
Чи повинні будуть майбутні матері та батьки оплачувати пологи?
На початковому етапі, ні. Ідея в тому, що такі пологи мають коштувати менше і для самої держави. Втім, якщо жінка хоче заплатити, вона може це зробити. Але це буде фіксована сума. Система медицини повинна адаптуватись до сучасних українських реалій. Але ми не говоримо про 50 тисяч гривень, а про суми, які не отримуємо від держави.
До прикладу, якщо жінка обирає народжувати в пологовому центрі, вона повинна компенсувати витрати на пологи, які не покриваються державою.
Чи повинні будуть майбутні матері та батьки оплачувати пологи?
На початковому етапі, ні. Ідея в тому, що такі пологи мають коштувати менше і для самої держави. Втім, якщо жінка хоче заплатити, вона може це зробити. Але це буде фіксована сума. Система медицини повинна адаптуватись до сучасних українських реалій. Але ми не говоримо про 50 тисяч гривень, а про суми, які не отримуємо від держави.
До прикладу, якщо жінка обирає народжувати в пологовому центрі, вона повинна компенсувати витрати на пологи, які не покриваються державою.
Якщо державі це коштуватиме 10 тисяч гривень, то жінка повинна заплатити половину, щоб покрити цю різницю. Якщо ми говоримо про пологи вдома, це буде вдвічі менша сума: умовно, вісім тисяч — а жінка повинна буде покрити благодійним внеском витрати на оплату акушерці, яку вона планує запросити для пологів вдома.
Гадаю, повинен бути механізм, коли сума залежить від альтернативи, яку жінка обирає. Якщо ми хочемо нормальну роботу, нормальну зарплату та щоб ці люди нормально працювали, то мусимо ці реальні гроші й реальні ставки надати. Пологи в пологовому центрі, мені здається, це додаткова послуга в Україні. Тому те, що не зможе додати держава, повинно покриватись сім'єю. Але якщо держава наполягатиме на повністю безкоштовних пологах для майбутніх матерів і батьків, ми не будемо перечити.
Гадаю, повинен бути механізм, коли сума залежить від альтернативи, яку жінка обирає. Якщо ми хочемо нормальну роботу, нормальну зарплату та щоб ці люди нормально працювали, то мусимо ці реальні гроші й реальні ставки надати. Пологи в пологовому центрі, мені здається, це додаткова послуга в Україні. Тому те, що не зможе додати держава, повинно покриватись сім'єю. Але якщо держава наполягатиме на повністю безкоштовних пологах для майбутніх матерів і батьків, ми не будемо перечити.
Поділитись у Facebook: