статті
Акушерка Ольга Сьоміна: «Під час пологів я забувала, що навколо війна»
Від самого ранку 24 лютого Ольга Сьоміна не випускала з рук телефона. Повномасштабна війна для акушерки-гінекологині розпочалася з хвилювань не лише за своїх близьких. Шквал дзвінків і повідомлень Ольга отримала від вагітних жінок, яким в умовах війни потрібна була особлива турбота і допомога.
Ольга разом із колегами одразу створила телеграм-чати, де для вагітних і породіль проводили безкоштовні консультації цілодобово. Жінки зверталися з різними проблемами: потребували і психологічної підтримки, і допомоги у пологах.
Згодом Ользі довелося вивозити з країни у безпечніше місце власну дитину. Але акушерка постійно залишалася на зв'язку: допомагала вагітним і навіть приймала пологи онлайн. На жаль, зі слів Ольги, у жінок траплялися викидні, часто доводилося вигадувати, чим допомогти вагітній, яка перебувала в укритті й не мала потрібних ліків.
Свою історію Ольга Сьоміна розповіла для кампанії «Разом — за безпечні пологи!».
Ольга разом із колегами одразу створила телеграм-чати, де для вагітних і породіль проводили безкоштовні консультації цілодобово. Жінки зверталися з різними проблемами: потребували і психологічної підтримки, і допомоги у пологах.
Згодом Ользі довелося вивозити з країни у безпечніше місце власну дитину. Але акушерка постійно залишалася на зв'язку: допомагала вагітним і навіть приймала пологи онлайн. На жаль, зі слів Ольги, у жінок траплялися викидні, часто доводилося вигадувати, чим допомогти вагітній, яка перебувала в укритті й не мала потрібних ліків.
Свою історію Ольга Сьоміна розповіла для кампанії «Разом — за безпечні пологи!».
Про початок повномасштабної війни й допомоги
У перший день повномасштабної російської агресії ми разом із доулами, перинатальними психологами/-инями, акушер(к)ами і гінекологами/-инями створили у телеграмі чати надання допомоги та підтримки для вагітних жінок та породіль. У моєму робочому житті відбулися зміни. Я була онлайн 24\7 — консультувала. Так надовго в телефоні я ще ніколи не засідала.
Так склалося, що я вже 7 років не працюю в державному пологовому будинку. До війни я допомагала у пологах, тому, як ніхто, могла зрозуміти жінок, які народжували поза медзакладом.
У перший день повномасштабної російської агресії ми разом із доулами, перинатальними психологами/-инями, акушер(к)ами і гінекологами/-инями створили у телеграмі чати надання допомоги та підтримки для вагітних жінок та породіль. У моєму робочому житті відбулися зміни. Я була онлайн 24\7 — консультувала. Так надовго в телефоні я ще ніколи не засідала.
Так склалося, що я вже 7 років не працюю в державному пологовому будинку. До війни я допомагала у пологах, тому, як ніхто, могла зрозуміти жінок, які народжували поза медзакладом.
Ольга Сьоміна і породілля
Якими були запити? Переважно вагітні жінки питали, як можна собі допомогти, якщо тонус матки, якщо десь болить… Жінки стресували, тож часто йшлося про чисто психологічну допомогу. Уже за два-три дні багато аптек закрилися, купити препарати було неможливо. Тож для початку у жінки, яка звернулася з проблемою у чат, запитували, де вона знаходиться, чи є доступ до аптеки. І вже виходячи з цього, ми розуміли, яку допомогу можна їй надати.
Багато було викиднів на невеликому терміні, які я супроводжувала. Були і кровотечі: вагітні, терміново виїжджаючи в екстремальних умовах, нічого з ліків не мали. Тож траплялися випадки, коли жінки, які евакуйовувалися, зупинялися біля сіл, заходили в домівки до людей, просили про ліки. Нам доводилося, за неможливості дістатися аптеки чи за відсутності ліків, звертатися до народної медицини. Тож ми згадували все те, що як лікарі/-ки вже давно не використовували у своїй практиці, пригадували методики, якими користувалися ще наші бабусі.
Зараз вже трохи легше. Проте складна ситуація з окупованими територіями. Продовжують писати жінки з Херсона, бо допомоги лікарів/-ок немає, а їм треба знати, що робити в тій чи іншій ситуації.
За час такої онлайн-роботи, я зробила коротку інструкцію про пологи в надзвичайних ситуаціях. Вона знадобиться жінкам, які народжують в укриттях або не можуть потрапити до пологового через комендантську годину.
Багато було викиднів на невеликому терміні, які я супроводжувала. Були і кровотечі: вагітні, терміново виїжджаючи в екстремальних умовах, нічого з ліків не мали. Тож траплялися випадки, коли жінки, які евакуйовувалися, зупинялися біля сіл, заходили в домівки до людей, просили про ліки. Нам доводилося, за неможливості дістатися аптеки чи за відсутності ліків, звертатися до народної медицини. Тож ми згадували все те, що як лікарі/-ки вже давно не використовували у своїй практиці, пригадували методики, якими користувалися ще наші бабусі.
Зараз вже трохи легше. Проте складна ситуація з окупованими територіями. Продовжують писати жінки з Херсона, бо допомоги лікарів/-ок немає, а їм треба знати, що робити в тій чи іншій ситуації.
За час такої онлайн-роботи, я зробила коротку інструкцію про пологи в надзвичайних ситуаціях. Вона знадобиться жінкам, які народжують в укриттях або не можуть потрапити до пологового через комендантську годину.
Про свою родину і рішення евакуюватися
Я не вирішувала покинути свій дім. Це був запит. Запит моєї дитини, яку треба було вивозити у безпечне місце, і запит людей, яким я допомогла евакуюватися. Бо я вивозила ще молоду маму з двійнею.
Ми опинилися у Чехії, у Празі, оскільки мене, як людину, яка практикує природні пологи згідно з бажанням жінки, давно кликали туди колеги та друзі. Річ у тім, що у Чехії розповсюджене лагідне ставлення до бажань жінки при пологах (тобто жінка, якщо вона здорова, може народжувати так, як вона хоче). Фізіологічні пологи приймають акушер(к)и, і лікарі/-ки втручаються тільки за потреби. Тобто я можу себе вільно реалізовувати в цьому напрямку. Бо моє ставлення до пологів має природний характер. Пологи — інстинктивний процес, і не треба заважати жінці перебувати в ньому. На жаль, в Україні все трохи по-іншому (Хоча жінкам не заборонено народжувати поза закладом охорони здоров'я, однак не передбачено й державної медичної та юридичної підтримки такого вибору. - ред.).
У Празі мене запросили працювати у новий пологовий, який став проєктом волонтерської підтримки українських жінкок. Цей проєкт називається «Українські лікарі для українських жінок». Його започаткував чех, але усі лікарі/-ки у закладі — українці/-ки. Завідувачкою цього пологового є моя колега Ольга Мікрюкова, яка свого часу заснувала Центр підготовки до пологів «Аіст» у Дніпрі.
Я не вирішувала покинути свій дім. Це був запит. Запит моєї дитини, яку треба було вивозити у безпечне місце, і запит людей, яким я допомогла евакуюватися. Бо я вивозила ще молоду маму з двійнею.
Ми опинилися у Чехії, у Празі, оскільки мене, як людину, яка практикує природні пологи згідно з бажанням жінки, давно кликали туди колеги та друзі. Річ у тім, що у Чехії розповсюджене лагідне ставлення до бажань жінки при пологах (тобто жінка, якщо вона здорова, може народжувати так, як вона хоче). Фізіологічні пологи приймають акушер(к)и, і лікарі/-ки втручаються тільки за потреби. Тобто я можу себе вільно реалізовувати в цьому напрямку. Бо моє ставлення до пологів має природний характер. Пологи — інстинктивний процес, і не треба заважати жінці перебувати в ньому. На жаль, в Україні все трохи по-іншому (Хоча жінкам не заборонено народжувати поза закладом охорони здоров'я, однак не передбачено й державної медичної та юридичної підтримки такого вибору. - ред.).
У Празі мене запросили працювати у новий пологовий, який став проєктом волонтерської підтримки українських жінкок. Цей проєкт називається «Українські лікарі для українських жінок». Його започаткував чех, але усі лікарі/-ки у закладі — українці/-ки. Завідувачкою цього пологового є моя колега Ольга Мікрюкова, яка свого часу заснувала Центр підготовки до пологів «Аіст» у Дніпрі.
Про пологи онлайн у гарячих точках
Мені довелося неодноразово супроводжувати пологи онлайн. З тих, що відбувалися під час війни, пригадую пологи під Маріуполем в березні. Коли вивозили цивільних, в однієї жінки почалися перейми. У бліндажі, під обстрілами у неї приймав пологи комбат. Мене і моїх колег знайшли через психологів з Одеси й запросили телефоном консультувати комбата, що та у якій послідовності робити за необхідності. Вже там, у бліндажі, наші захисники сконструювали для жінки місце, де б вона могла влаштуватися. І хоча цей бліндаж — це було абсолютно непридатне місце для пологів (добре, що хоч воду можна було нагріти), жінка народила дівчинку.
Комбат — молодець, впорався. Його звати Олександр. За два тижні перетелефонував мені та дуже дякував, що підтримали його тоді й допомогли.
Мені довелося неодноразово супроводжувати пологи онлайн. З тих, що відбувалися під час війни, пригадую пологи під Маріуполем в березні. Коли вивозили цивільних, в однієї жінки почалися перейми. У бліндажі, під обстрілами у неї приймав пологи комбат. Мене і моїх колег знайшли через психологів з Одеси й запросили телефоном консультувати комбата, що та у якій послідовності робити за необхідності. Вже там, у бліндажі, наші захисники сконструювали для жінки місце, де б вона могла влаштуватися. І хоча цей бліндаж — це було абсолютно непридатне місце для пологів (добре, що хоч воду можна було нагріти), жінка народила дівчинку.
Комбат — молодець, впорався. Його звати Олександр. За два тижні перетелефонував мені та дуже дякував, що підтримали його тоді й допомогли.
Знаю, що його поранило в бою і він перебував у шпиталі. Знаєте, він так пожартував потім після того, як прийняв дитинку: «Краще ми воюватимемо, а ви приймайте пологи. Воювати значно легше, ніж приймати пологи».
Розумієте, жінка може народити там, де їй буде спокійно. Ми читали і знаємо, що за Мішелем Оденом (всесвітньовідомий лікар-акушер. - ред.), під час пологів повинно бути тихо, притлумлене світло, спокійно тощо.
А от та жінка серед незнайомих чоловіків у бліндажі відчувала себе в безпеці. Вона не знала, що ми консультували комбата. Може і чула, що він з кимось телефоном розмовляє.
Тобто ми конкретно її не консультували, вона повністю довірилася своїм відчуттям, інстинктам, ну і комбату, звісно ж. Це дуже цікавий досвід.
Розумієте, жінка може народити там, де їй буде спокійно. Ми читали і знаємо, що за Мішелем Оденом (всесвітньовідомий лікар-акушер. - ред.), під час пологів повинно бути тихо, притлумлене світло, спокійно тощо.
А от та жінка серед незнайомих чоловіків у бліндажі відчувала себе в безпеці. Вона не знала, що ми консультували комбата. Може і чула, що він з кимось телефоном розмовляє.
Тобто ми конкретно її не консультували, вона повністю довірилася своїм відчуттям, інстинктам, ну і комбату, звісно ж. Це дуже цікавий досвід.
Інші жінки, яких я консультувала онлайн, народжували вдома, з чоловіками. З останніми ми спілкувались через аудіозв’язок. А коли наставав певний етап, що супроводжувався відповідними звуками жінки, я розуміла, що потрібно вмикати відео. Це якщо був інтернет.
Взагалі жінка може народжувати лише тоді, коли перебуває в безпеці. І це безпечне місце чи відчуття безпеки потрібно створити для жінки. Як воїни це зробили для цієї породіллі, яка народжувала в бліндажі під Маріуполем. В іншому разі — організм обманути не можна. Можна, звичайно, завершити пологи через кесарів розтин, додати окситоцин, але це вже інша історія.
Під час пологів я забувала, що навколо війна. Бо процес народження — це частина життя.
А ще коли я вийшла з системи пологового будинку, у мене з’явилась можливість чути жінку. Не протокол, де я ставлю галочки, заходячи до жінки один раз на чотири години до палати. Під час домашніх пологів я біля жінки — упродовж усіх етапів пологів. І розумію значення кожного подиху, зітхання, вдиху і видиху, кожного руху жінки, що народжує.
Як навчитися слухати себе? Поради вагітним жінкам
Я раджу вагітним жінкам виїжджати з зони активних бойових дій. Ця ж порада — і для жінок з малими дітьми. Тому що ми заважаємо нашим захисникам відвойовувати наші території.
Вагітним жінкам, які зараз опинилися не там, де планували народжувати, я раджу шукати свого лікаря/-ку. Якщо вагітна не знайде відгуку в певного лікаря/-ки з іншої області нашої країни на підготовлений нею план пологів, вона може пошукати іншого лікаря/-ку або попросити про допомогу в нашому чаті. До речі, часто жінки звертаються до нас у чат з проханням: як їм поговорити з лікарем/-кою так, щоб їх почули? На що звернути увагу? Як прийти до лікаря не з війною, а з миром? Не вчити лікаря.-ку, що слід робити, а показати, що «я обізнана в цьому питанні та можу претендувати на те, щоб ви пішли мені на зустріч».
Якщо жінка за кордоном, вона так само може обрати собі місце для народження дитини. Не скрізь в Європі можна народити максимально природно. До прикладу, у Польщі — один підхід, в Чехії — дещо простіший, в Італії — великий відсоток кесаревих розтинів. Варто подивитися, промоніторити, де краще.
А ще жінкам важливо навчитися протягом вагітності слухати себе і своє тіло та довіряти своїм відчуттям.
Матеріал підготовлено кампанією ГО «Докудейз» «Разом — за безпечні пологи!» та проєктом «Пологи в умовах війни».
Нагадаємо, ми збираємо досвід жінок, які є вагітними або вже народили за час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Жінок запрошуємо заповнити коротку анкету за посиланням.
Взагалі жінка може народжувати лише тоді, коли перебуває в безпеці. І це безпечне місце чи відчуття безпеки потрібно створити для жінки. Як воїни це зробили для цієї породіллі, яка народжувала в бліндажі під Маріуполем. В іншому разі — організм обманути не можна. Можна, звичайно, завершити пологи через кесарів розтин, додати окситоцин, але це вже інша історія.
Під час пологів я забувала, що навколо війна. Бо процес народження — це частина життя.
А ще коли я вийшла з системи пологового будинку, у мене з’явилась можливість чути жінку. Не протокол, де я ставлю галочки, заходячи до жінки один раз на чотири години до палати. Під час домашніх пологів я біля жінки — упродовж усіх етапів пологів. І розумію значення кожного подиху, зітхання, вдиху і видиху, кожного руху жінки, що народжує.
Як навчитися слухати себе? Поради вагітним жінкам
Я раджу вагітним жінкам виїжджати з зони активних бойових дій. Ця ж порада — і для жінок з малими дітьми. Тому що ми заважаємо нашим захисникам відвойовувати наші території.
Вагітним жінкам, які зараз опинилися не там, де планували народжувати, я раджу шукати свого лікаря/-ку. Якщо вагітна не знайде відгуку в певного лікаря/-ки з іншої області нашої країни на підготовлений нею план пологів, вона може пошукати іншого лікаря/-ку або попросити про допомогу в нашому чаті. До речі, часто жінки звертаються до нас у чат з проханням: як їм поговорити з лікарем/-кою так, щоб їх почули? На що звернути увагу? Як прийти до лікаря не з війною, а з миром? Не вчити лікаря.-ку, що слід робити, а показати, що «я обізнана в цьому питанні та можу претендувати на те, щоб ви пішли мені на зустріч».
Якщо жінка за кордоном, вона так само може обрати собі місце для народження дитини. Не скрізь в Європі можна народити максимально природно. До прикладу, у Польщі — один підхід, в Чехії — дещо простіший, в Італії — великий відсоток кесаревих розтинів. Варто подивитися, промоніторити, де краще.
А ще жінкам важливо навчитися протягом вагітності слухати себе і своє тіло та довіряти своїм відчуттям.
Матеріал підготовлено кампанією ГО «Докудейз» «Разом — за безпечні пологи!» та проєктом «Пологи в умовах війни».
Нагадаємо, ми збираємо досвід жінок, які є вагітними або вже народили за час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Жінок запрошуємо заповнити коротку анкету за посиланням.
Поділитись у Facebook: