статті
Катя Бльостка: «Мені пощастило, мій чоловік був зі мною на пологах — і це було прекрасно»
Народити дітей, стати однією з найуспішніших блогерок в Україні та написати книгу. Блогерка та письменниця Катя Бльостка не приховує, що за цим «успішним успіхом» є й важка робота. Катерина живе у Каліфорнії і зі своїм чоловіком виховує чотирьох синів. У своєму блозі в соцмережах та у книжці «Матера вам не наймичка» Катя чесно говорить про своє неідеальне материнство, стосунки та прийняття себе.
Нещодавно Катя Бльостка стала амбасадоркою кампанії «Разом — за безпечні пологи!». І спеціально для кампанії розповіла про свій досвід пологів.
Нещодавно Катя Бльостка стала амбасадоркою кампанії «Разом — за безпечні пологи!». І спеціально для кампанії розповіла про свій досвід пологів.
Перші пологи — в Україні
У мене дуже хороший досвід народження старшого сина в Україні. Медперсонал ставився до мене з добротою і теплом, ніхто не підвищував голос, не ображав.
Єдине, що мені не сподобалось, це те, що мені не розказували під час пологів, що зі мною відбувається. Тобто якщо треба було в процесі щось колоти — брали і кололи, треба було пробити навколоплідний міхур — брали і пробивали.
Ніхто не запитував дозволу, ніхто мене не повідомляв, що зараз буде відбуватися.
А я була така знесилена від болю, що в мене не було навіть ресурсів, щоб ставити якісь питання і зі свого боку щось контролювати.
У мене дуже хороший досвід народження старшого сина в Україні. Медперсонал ставився до мене з добротою і теплом, ніхто не підвищував голос, не ображав.
Єдине, що мені не сподобалось, це те, що мені не розказували під час пологів, що зі мною відбувається. Тобто якщо треба було в процесі щось колоти — брали і кололи, треба було пробити навколоплідний міхур — брали і пробивали.
Ніхто не запитував дозволу, ніхто мене не повідомляв, що зараз буде відбуватися.
А я була така знесилена від болю, що в мене не було навіть ресурсів, щоб ставити якісь питання і зі свого боку щось контролювати.
Про найскладніші пологи
Найскладнішими для мене були другі пологи. Тому що в малюка падало серцебиття, і я переживала, бо це було дуже страшно. На той момент я вже народжувала в США. Було прекрасне ставлення, але в цих пологах мені детально пояснювали, що буде відбуватися. І коли вже син народився, ми побачили, що в нього на пуповині було два повноцінні вузлики.
Про підготовку до пологів
До перших пологів я готувалася і матеріально, і психологічно. Пам’ятаю, ми збирали величезну сумку в пологовий — таку, десятикілограмову. Я переглядала відео, читала тематичні книги. З наступними пологами все було максимально просто, тому що медична система в США передбачає те, що тобі фактично в пологовому нічого не потрібно, крім особистого одягу чи засобів гігієни й костюмчика для дитини. Усім забезпечують тебе вже там: пелюшками, памперсами, серветками навіть, шапочкою для дитини. Тобто бебехи з собою я не волочила.
Найскладнішими для мене були другі пологи. Тому що в малюка падало серцебиття, і я переживала, бо це було дуже страшно. На той момент я вже народжувала в США. Було прекрасне ставлення, але в цих пологах мені детально пояснювали, що буде відбуватися. І коли вже син народився, ми побачили, що в нього на пуповині було два повноцінні вузлики.
Про підготовку до пологів
До перших пологів я готувалася і матеріально, і психологічно. Пам’ятаю, ми збирали величезну сумку в пологовий — таку, десятикілограмову. Я переглядала відео, читала тематичні книги. З наступними пологами все було максимально просто, тому що медична система в США передбачає те, що тобі фактично в пологовому нічого не потрібно, крім особистого одягу чи засобів гігієни й костюмчика для дитини. Усім забезпечують тебе вже там: пелюшками, памперсами, серветками навіть, шапочкою для дитини. Тобто бебехи з собою я не волочила.
Катя Бльостка з родиною. Фото - instagram блогерки
Про страх перед пологами
Загалом, мені було не страшно всі чотири рази. Я людина, яка дуже страждала від токсикозу, і він не закінчувався на 12-му тижні, як у більшості вагітних. Наприклад, коли я народжувала другого сина, мені до 9-го місяця було дуже погано. Тому коли вже наближалися пологи, я вам чесно скажу: я не могла дочекатися. Уже хотіла, щоб це якнайшвидше закінчилося. Я хотіла повернутися до нормального свого фізичного стану. Усі вагітності важко давалися, а от пологів я чекала з радістю.
Про партнерські пологи
Перші мої пологи не були партнерськими з двох причин. Основна причина — відмова батька мого старшого сина бути присутнім на пологах. Він боявся, а зі свого боку я теж недостатньо наполягала.
Інші пологи у США були партнерськими, і я б хотіла розділити важливість партнерських пологів на два пункти. Перше — це підтримка і допомога тобі. Реально допомагає, коли ти бачиш знайоме обличчя, тим паче близької людини, яку ти любиш і якій довіряєш. І він разом з тобою, тримає тебе за руку. Важливо, що з точки зору безпеки, партнер теж може контролювати дії медперсоналу. А другий важливий пункт для мене — потрібно не забувати, що він є батьком дитини. І повинен бути присутнім, коли дитина робить свій перший вдих. Тут ми говоримо про якусь міру відповідальності сприйняття себе як батька. Мені пощастило, мій чоловік був зі мною на пологах — і це було прекрасно.
Спілкувалася Ірина Сидоренко
Загалом, мені було не страшно всі чотири рази. Я людина, яка дуже страждала від токсикозу, і він не закінчувався на 12-му тижні, як у більшості вагітних. Наприклад, коли я народжувала другого сина, мені до 9-го місяця було дуже погано. Тому коли вже наближалися пологи, я вам чесно скажу: я не могла дочекатися. Уже хотіла, щоб це якнайшвидше закінчилося. Я хотіла повернутися до нормального свого фізичного стану. Усі вагітності важко давалися, а от пологів я чекала з радістю.
Про партнерські пологи
Перші мої пологи не були партнерськими з двох причин. Основна причина — відмова батька мого старшого сина бути присутнім на пологах. Він боявся, а зі свого боку я теж недостатньо наполягала.
Інші пологи у США були партнерськими, і я б хотіла розділити важливість партнерських пологів на два пункти. Перше — це підтримка і допомога тобі. Реально допомагає, коли ти бачиш знайоме обличчя, тим паче близької людини, яку ти любиш і якій довіряєш. І він разом з тобою, тримає тебе за руку. Важливо, що з точки зору безпеки, партнер теж може контролювати дії медперсоналу. А другий важливий пункт для мене — потрібно не забувати, що він є батьком дитини. І повинен бути присутнім, коли дитина робить свій перший вдих. Тут ми говоримо про якусь міру відповідальності сприйняття себе як батька. Мені пощастило, мій чоловік був зі мною на пологах — і це було прекрасно.
Спілкувалася Ірина Сидоренко
Поділитись у Facebook: