статті
Чому партнерські пологи важливі?
Часто виникає питання, навіщо взагалі потрібні партнерські пологи, адже ще якихось 17 років тому народжували без партнера/-ки — «і нічого…». Продовжимо: «…нічого хорошого!». Жінка, яка переживає стрес від переїзду з дому до пологового будинку, до незнайомого оточення, незнайомих людей, процедури приймання, може відчувати самотність, розгубленість, страх. І жодної близької людини поруч, щоб допомогти впоратись із цими відчуттями та зосередитись лише на процесі пологів.
Звісно, медичний персонал має бути привітним і ввічливим, має допомагати й надавати психологічну підтримку, але і ставлення медичного персоналу до жінок буває різним, і персоналу фізично не вистачить, щоб кожній жінці повною мірою надавати підтримку. На зміні народжує декілька жінок: увагу потрібно приділити всім, а медична бригада — одна.
Тож основна роль партнера/-ки під час пологів — створити для жінки умови психологічного комфорту, допомогти подолати стрес і дати відчуття захищеності — «ти не одна». Важливо, що партнер/-ка знаходиться поруч безперервно, не приділяючи в цей час увагу ще й іншим справам. Дослідження показали, що саме безперервна підтримка під час пологів не лише покращує спогади жінок, а й суттєво впливає на здоров’я мам та дітей.
Тож основна роль партнера/-ки під час пологів — створити для жінки умови психологічного комфорту, допомогти подолати стрес і дати відчуття захищеності — «ти не одна». Важливо, що партнер/-ка знаходиться поруч безперервно, не приділяючи в цей час увагу ще й іншим справам. Дослідження показали, що саме безперервна підтримка під час пологів не лише покращує спогади жінок, а й суттєво впливає на здоров’я мам та дітей.
Жінці рідше необхідні медичні втручання, на третину зменшується ймовірність кесаревого розтину, удвічі менше дітей потребують допомоги після народження.
Партнер/-ка допомагає і в побутових речах: подати воду або їжу, зробити чай, допомогти перевдягнутися, дійти до туалету або душу. Може зробити масаж або просто бути постійно поруч. У взаємодії з медичним персоналом, партнер/-ка допомагає жінці бути почутою і краще зрозуміти, що пропонує медичний персонал.
Окрім цього, пологи — це дуже важливий і унікальний досвід у сімейному житті родини, і батько дитини (якщо саме він є партнером) має повне право розділити цей досвід, почавши своє спілкування з дитиною одразу після її народження, а не «колись там» наступного дня або взагалі лише після виписки жінки з пологового будинку. Так і дитина, яка народжується, теж має право на спілкування та взаємодію: як з мамою, так і з татом — від початку свого життя. І про це теж дуже важливо пам’ятати.
А якщо під час пологів ситуація ускладнилась і довелось робити екстрений кесарів розтин, тоді чоловік, сестра або мама породіллі можуть здійснити, упродовж перших двох годин, надзвичайно важливий для здоров’я дитини контакт «шкіра до шкіри».
Якщо ж, пологи успішно відбулись — партнер/-ка потрібен/на і тепер, для допомоги жінці у догляді за дитиною та й для догляду за самою жінкою.
Партнерська підтримка під час та після пологів також суттєво знижує навантаження на медичний персонал внаслідок того, що левову частку немедичного догляду та допомоги надає жінці саме партнер/-ка.
Партнер/-ка допомагає і в побутових речах: подати воду або їжу, зробити чай, допомогти перевдягнутися, дійти до туалету або душу. Може зробити масаж або просто бути постійно поруч. У взаємодії з медичним персоналом, партнер/-ка допомагає жінці бути почутою і краще зрозуміти, що пропонує медичний персонал.
Окрім цього, пологи — це дуже важливий і унікальний досвід у сімейному житті родини, і батько дитини (якщо саме він є партнером) має повне право розділити цей досвід, почавши своє спілкування з дитиною одразу після її народження, а не «колись там» наступного дня або взагалі лише після виписки жінки з пологового будинку. Так і дитина, яка народжується, теж має право на спілкування та взаємодію: як з мамою, так і з татом — від початку свого життя. І про це теж дуже важливо пам’ятати.
А якщо під час пологів ситуація ускладнилась і довелось робити екстрений кесарів розтин, тоді чоловік, сестра або мама породіллі можуть здійснити, упродовж перших двох годин, надзвичайно важливий для здоров’я дитини контакт «шкіра до шкіри».
Якщо ж, пологи успішно відбулись — партнер/-ка потрібен/на і тепер, для допомоги жінці у догляді за дитиною та й для догляду за самою жінкою.
Партнерська підтримка під час та після пологів також суттєво знижує навантаження на медичний персонал внаслідок того, що левову частку немедичного догляду та допомоги надає жінці саме партнер/-ка.
Дослідження показали, що саме безперервна підтримка під час пологів не лише покращує спогади жінок, а й суттєво впливає на здоров’я мам та дітей.
Що має, а що не має робити партнер/-ка на пологах?
Ми вже поговорили про те, що робить партнер/-ка під час пологів, а от чого робити не варто? Насамперед партнер/-ка, умовно кажучи, не має хапати медичний персонал за руки — тобто сваритись і сперечатись з медиками. Потрібно пам’ятати, що на пологах усі присутні — одна команда, головна мета якої — народження здорової дитини й підтримання здоров’я жінки. Водночас партнер/-ка може серйозно допомогти породіллі в комунікації з медичним персоналом, а саме: ставити запитання і просити пояснень, коли щось незрозуміло, просити дати час для прийняття рішень, коли є така нагода.
Також не варто нервуватись і панікувати, бо ця напруга може передатись породіллі й негативно вплинути на пологи. А щоб уникнути цього, партнеру/-ці варто підготуватись до пологів, щоб точно знати, чим він/вона може допомогти.
І останнє, чого не має робити партнер/-ка — це замість підтримки породіллі звинувачувати її, казати, що вона могла б намагатися краще, одним словом — ставати не на бік жінки, а проти неї.
Якщо ж партнеркою в пологах є доула, то тут все просто: доула завжди діє в рамках кодексу доул, ніяк не втручається до медичної частини, а лише емоційно, інформаційно та практично підтримує жінку і допомагає їй переживати пологи.
Як підготуватися партнеру/-ці до пологів?
Підготовку до пологів важко переоцінити. Партнеру/-ці варто дізнатись, як саме проходять пологи та чого варто очікувати, які основні потреби породіллі, як і чим він/вона може бути корисним чи корисною та як зберігати спокій у пологовій залі. Особливо, якщо йдеться про перші пологи. Хоча, звісно, рішення про необхідність підготовки пара приймає самостійно, і усі ці речі — досить індивідуальні. Хтось може надати прекрасну підтримку і без підготовки, а іншій людині така підготовка буде дуже необхідною.
Які документи/протоколи дають право на партнерські пологи?
Партнерські пологи регламентовані чинним Наказом Міністерства охорони здоров’я України №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах».
Також всі заклади, які уклали договір з Національною службою здоров’я України, зобов’язані забезпечити проведення партнерських пологів згідно з вимогами програми медичних гарантій:
Ми вже поговорили про те, що робить партнер/-ка під час пологів, а от чого робити не варто? Насамперед партнер/-ка, умовно кажучи, не має хапати медичний персонал за руки — тобто сваритись і сперечатись з медиками. Потрібно пам’ятати, що на пологах усі присутні — одна команда, головна мета якої — народження здорової дитини й підтримання здоров’я жінки. Водночас партнер/-ка може серйозно допомогти породіллі в комунікації з медичним персоналом, а саме: ставити запитання і просити пояснень, коли щось незрозуміло, просити дати час для прийняття рішень, коли є така нагода.
Також не варто нервуватись і панікувати, бо ця напруга може передатись породіллі й негативно вплинути на пологи. А щоб уникнути цього, партнеру/-ці варто підготуватись до пологів, щоб точно знати, чим він/вона може допомогти.
І останнє, чого не має робити партнер/-ка — це замість підтримки породіллі звинувачувати її, казати, що вона могла б намагатися краще, одним словом — ставати не на бік жінки, а проти неї.
Якщо ж партнеркою в пологах є доула, то тут все просто: доула завжди діє в рамках кодексу доул, ніяк не втручається до медичної частини, а лише емоційно, інформаційно та практично підтримує жінку і допомагає їй переживати пологи.
Як підготуватися партнеру/-ці до пологів?
Підготовку до пологів важко переоцінити. Партнеру/-ці варто дізнатись, як саме проходять пологи та чого варто очікувати, які основні потреби породіллі, як і чим він/вона може бути корисним чи корисною та як зберігати спокій у пологовій залі. Особливо, якщо йдеться про перші пологи. Хоча, звісно, рішення про необхідність підготовки пара приймає самостійно, і усі ці речі — досить індивідуальні. Хтось може надати прекрасну підтримку і без підготовки, а іншій людині така підготовка буде дуже необхідною.
Які документи/протоколи дають право на партнерські пологи?
Партнерські пологи регламентовані чинним Наказом Міністерства охорони здоров’я України №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах».
Також всі заклади, які уклали договір з Національною службою здоров’я України, зобов’язані забезпечити проведення партнерських пологів згідно з вимогами програми медичних гарантій:
Підготовку до пологів важко переоцінити.
Карантин VS партнерські пологи. Як відстояти свої права на партнерські пологи?
Наразі, зокрема в ГО «Природні Права Україна», не відстежують ситуацію з партнерськими пологами в регіонах, але, вочевидь, є такі регіони або окремі пологові будинки, де партнерські пологи заборонені. Наприклад, на сайті петицій до Президента України 20-го вересня було опубліковано чергову петицію про відновлення партнерських пологів.
І загалом зберігається та сама ситуація з хаотичністю вимог до партнерів/-ок в різних регіонах і різних закладах. Десь вже вимагають, щоб партнер(к)и були вакциновані двома дозами — і при цьому все одно потрібно робити тест на коронавірус, десь досить лише тесту, а десь — і його не потребують. У тих ситуаціях, коли тест вимагають, знову ж таки: часом просять ПЛР-тест, зроблений не пізніше ніж за 72 години до пологів, а десь безпосередньо в пологовому роблять швидкий тест на антиген — у кожному разі, партнер/-ка платить за тест власні кошти.
Важливо знати!
Якщо пологовий будинок забороняє партнерські пологи або встановлює такі вимоги, які вкрай важко виконувати (наприклад, необхідність тесту ПЛР з терміном дії 3 доби), у майбутніх батьків є кілька варіантів дій.
Почати можна з написання скарг до НСЗУ, якщо цей заклад має укладений з НСЗУ договір, а також до МОЗ України. Скарги можна писати в електронному вигляді або ж можна телефонувати на гарячі лінії, а можна написати листа і відправити його поштою (рекомендованим листом) з повідомленням.
Онлайн-форма для звернень до НСЗУ: https://service.e-health.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form
Гаряча лінія НСЗУ: 16-77.
Онлайн-форма МОЗ: https://moz.gov.ua/zvernennja-gromadjan
Гаряча лінія МОЗ (по буднях з 9:00 до 18:00): 0-800-505-201.
Можна також зателефонувати й на урядову гарячу лінію: 15-45.
Якщо ці скарги не принесуть результату, то наступний крок — це звернення до суду для оскарження незаконного рішення про заборону партнерських пологів.
Зрозуміло, що написання скарг, а тим більше звернення до суду, потребують часу і значних зусиль. Тож якщо до пологів часу лишилось обмаль, або родина не налаштована на боротьбу, можна розглянути й останній варіант — просто обрати інший пологовий, де партнерські пологи дозволені. Хоча і такий шлях може бути досить не простим, якщо доведеться їхати народжувати в інше місто.
А ви знали, що:
Міжнародну статистику про користь партнерських пологів (і про шкоду від відсутності партнерської підтримки) збирають регулярно. У Кокранівській базі даних систематичних оглядів наукових досліджень з 2003 року проводять огляд досліджень, які вивчають вплив безперервної підтримки жінок під час пологів на результати пологів. Останній такий огляд було проведено 2017 року (27 досліджень, 15 858 жінок, 17 країн — Meghan A Bohren, Ellen D Hodnett, G Justus Hofmeyr, Carol Sakala) і його результати промовисті: відсутність партнерської підтримки під час пологів збільшує ризики:
Проєкт оцінював вплив впровадження цілого комплексу так званих нових перинатальних технологій, як-от: партнерська підтримка, відмова від необґрунтованих втручань у пологи й принизливих для жінки маніпуляцій, вільний вибір позиції для народження дитини, дотримання «теплового ланцюжка» (немовля перші дві години життя проводить на грудях матері або батька), спільне перебування з дитиною, годування на вимогу, гуманізація догляду за матір'ю та немовлям після передчасних пологів і кесаревого розтину. Ці технології впроваджувались у межах україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини», яка реалізовувалась в Україні з 1997 по 2015 роки за підтримки Агенції США з міжнародного розвитку USAID.
Так-от, дані досліджень, проведених в рамках Проєкту, показали, що нововведення знизили чисельність будь-яких ускладнень, як у матерів, так і у новонароджених дітей, а також материнську та дитячу смертність. Кількість нормальних пологів в закладах Проєкту зросла з 36% у 2004 році до 75% у 2010 році.
У 2008 році партнерських пологів було вже більш ніж половина, а у 2010 — 74%. До того ж 85% матерів мали контакт з дитиною «шкіра до шкіри» відразу після народження, і завдяки цьому практично до нуля були зведені випадки переохолодження новонароджених у пологових будинках у межах Проєкту. За період з 2008 по 2010 роки перинатальна смертність знизилась з 8,9% до 5,7% у партнерських районах програми.
Підготували:
Анна Петровська, голова ГО «Природні Права Україна», експертка кампанії «Разом — за безпечні пологи!»;
Ольга Горбенко, перинатальна психологиня, доула, співзасновниця ГО «Природні Права Україна».
Наразі, зокрема в ГО «Природні Права Україна», не відстежують ситуацію з партнерськими пологами в регіонах, але, вочевидь, є такі регіони або окремі пологові будинки, де партнерські пологи заборонені. Наприклад, на сайті петицій до Президента України 20-го вересня було опубліковано чергову петицію про відновлення партнерських пологів.
І загалом зберігається та сама ситуація з хаотичністю вимог до партнерів/-ок в різних регіонах і різних закладах. Десь вже вимагають, щоб партнер(к)и були вакциновані двома дозами — і при цьому все одно потрібно робити тест на коронавірус, десь досить лише тесту, а десь — і його не потребують. У тих ситуаціях, коли тест вимагають, знову ж таки: часом просять ПЛР-тест, зроблений не пізніше ніж за 72 години до пологів, а десь безпосередньо в пологовому роблять швидкий тест на антиген — у кожному разі, партнер/-ка платить за тест власні кошти.
Важливо знати!
Якщо пологовий будинок забороняє партнерські пологи або встановлює такі вимоги, які вкрай важко виконувати (наприклад, необхідність тесту ПЛР з терміном дії 3 доби), у майбутніх батьків є кілька варіантів дій.
Почати можна з написання скарг до НСЗУ, якщо цей заклад має укладений з НСЗУ договір, а також до МОЗ України. Скарги можна писати в електронному вигляді або ж можна телефонувати на гарячі лінії, а можна написати листа і відправити його поштою (рекомендованим листом) з повідомленням.
Онлайн-форма для звернень до НСЗУ: https://service.e-health.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form
Гаряча лінія НСЗУ: 16-77.
Онлайн-форма МОЗ: https://moz.gov.ua/zvernennja-gromadjan
Гаряча лінія МОЗ (по буднях з 9:00 до 18:00): 0-800-505-201.
Можна також зателефонувати й на урядову гарячу лінію: 15-45.
Якщо ці скарги не принесуть результату, то наступний крок — це звернення до суду для оскарження незаконного рішення про заборону партнерських пологів.
Зрозуміло, що написання скарг, а тим більше звернення до суду, потребують часу і значних зусиль. Тож якщо до пологів часу лишилось обмаль, або родина не налаштована на боротьбу, можна розглянути й останній варіант — просто обрати інший пологовий, де партнерські пологи дозволені. Хоча і такий шлях може бути досить не простим, якщо доведеться їхати народжувати в інше місто.
А ви знали, що:
Міжнародну статистику про користь партнерських пологів (і про шкоду від відсутності партнерської підтримки) збирають регулярно. У Кокранівській базі даних систематичних оглядів наукових досліджень з 2003 року проводять огляд досліджень, які вивчають вплив безперервної підтримки жінок під час пологів на результати пологів. Останній такий огляд було проведено 2017 року (27 досліджень, 15 858 жінок, 17 країн — Meghan A Bohren, Ellen D Hodnett, G Justus Hofmeyr, Carol Sakala) і його результати промовисті: відсутність партнерської підтримки під час пологів збільшує ризики:
- кесаревого розтину — на 33%;
- інструментальних пологів та медикаментозного знеболення — на 11%;
- народження дитини з низькою оцінкою за шкалою Апгар на 5 хвилині — на 61%;
- негативного сприйняття жінкою своїх пологів — на 45%.
Проєкт оцінював вплив впровадження цілого комплексу так званих нових перинатальних технологій, як-от: партнерська підтримка, відмова від необґрунтованих втручань у пологи й принизливих для жінки маніпуляцій, вільний вибір позиції для народження дитини, дотримання «теплового ланцюжка» (немовля перші дві години життя проводить на грудях матері або батька), спільне перебування з дитиною, годування на вимогу, гуманізація догляду за матір'ю та немовлям після передчасних пологів і кесаревого розтину. Ці технології впроваджувались у межах україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини», яка реалізовувалась в Україні з 1997 по 2015 роки за підтримки Агенції США з міжнародного розвитку USAID.
Так-от, дані досліджень, проведених в рамках Проєкту, показали, що нововведення знизили чисельність будь-яких ускладнень, як у матерів, так і у новонароджених дітей, а також материнську та дитячу смертність. Кількість нормальних пологів в закладах Проєкту зросла з 36% у 2004 році до 75% у 2010 році.
У 2008 році партнерських пологів було вже більш ніж половина, а у 2010 — 74%. До того ж 85% матерів мали контакт з дитиною «шкіра до шкіри» відразу після народження, і завдяки цьому практично до нуля були зведені випадки переохолодження новонароджених у пологових будинках у межах Проєкту. За період з 2008 по 2010 роки перинатальна смертність знизилась з 8,9% до 5,7% у партнерських районах програми.
Підготували:
Анна Петровська, голова ГО «Природні Права Україна», експертка кампанії «Разом — за безпечні пологи!»;
Ольга Горбенко, перинатальна психологиня, доула, співзасновниця ГО «Природні Права Україна».
Поділитись у Facebook: